Лесь ПОДЕРЕВ'ЯНСЬКИЙ
та Олександр Кущ
Група РЗ-03

ГАМЛЄТ, АБО ФЕНОМЕН ДАТСЬКОГО КАЦАПIЗМУ.

ДIЙОВI ОСОБИ:

Гамлєт - датський кацап

Маргарiта - мати Гамлєта

Привид - страшне чудо, старанно прикрите замизганим в багнюку i сукровицю простирадлом

Клавдiй - хтивий дядько принца

Зiгмунд Фрейд - вiдомий психiатр

ДIЯ ПЕРША.

(Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржiв, а також iншi звуки, iздаваємиє рiзною морською сволотою. Входить Гамлєт, одягнутий в зручну приємну толстовку i такi самi парусиновi штани. Гамлєт красиво пiдперезаний вузеньким шкiряним пояском. Вiн босий, бородатий i пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок).

Гамлєт:

Як остопиздило купатися менi!

Чи може iскупатися?

Купатись Чи не купатись?

Блядськi цi питання Зайобують!

То може, не вагаясь,

Спустити враз штани, та батерфляєм

Хуярити, аж поки за буями

В очах не потемнiє? Ну, а згодом?

Про наслiдки можливi не подумать

Один лиш тiльки раз - i вже крадеться

Пiздєц з своєю усмiшкою хижой,

Простуда, гемарой, чиряк на срацi,

Запльована пiдлога, лiкарi,

Вiд шприця гематома i - могила!

На нiй брудна Офелiя вонюча

Та купка маргариток, а пiд нею

Лежить той фраєр, що любив купатись.

Такі варiанти єбав я в рот i в носа!

(Гамлєт харка у море i його дрючком пиздячить. Входить Клавдiй, хтивий дядько принца).

Клавдiй (грайливо):

Мон шер Гамлєт!

Ходiм у кабiнет,

Канхвету дам тобi я посмоктати.

Канхвета очень класна, "Тузiк" вкусний!

(Клавдiй гидотно плямкає, iзображая вкусний нехуйовий "Тузiк". У цю мить iз моря вилазить Привид у брудному простирадлi).

Привид:

- Не вiр, мiй сину, цьому пiдарасу!

Канхвету ту тобi вiн в жопу встромить!

Клавдiй:

- А-а-а! (Тiкає).

Привид:

- От бач, злякався, йобаний сцікун!

Вiн обiсцяв мене па полюваннi,

Коли я мiцно спав. Пiдступною рукою

Вiн в вухо спрямував брудного хуя,

I скосопиздила моє прекрасне тiло

Смертельная гангрена. Помсти хочу!

Побачить цю падлюку на парашi

За грою в пiвника з неголеним убивцей,

Або в канторi сраним iнженером,

Або у юртi раком па пiдлозi

Татари щоб його єбали в сраку!

Гамлєт:

Не можна мстить!

Повиннi ми любити

Всiх пiдарасiв, злодiїв, убивць...

Бо кожний з них - народ, всi богоносцi...

Привид (iронiчно):

- То може ти i м'яса не їси?

Гамлєт:

- Нi, не їсу я м'яса принципово!

Я тiльки випить iнодi люблю...

Бо ми - народ широкий i гостинний,

I випити ми можем дохуя,

Намного больше всяких iнородцiв,

Жидiв та басурман.

Привид:

- Хуйова мода!

Пробздiлось щось у Датському князiвствi.

Коли я був царем, єбав я в жопу

Всiх богоносцiв в купi з Львом Толстим.

(Но це, канєшно, в смислє, персносном,

Бо пiдарасiв з дєтства не любивши,

їх посилав на "хiмiю" єбошить

На благо батькiвщини).

О, часи, О, Данiя нещасна!

Гамлєт:

Ви, батьку,

Тим привидом вже зовсiм заєбали.

Щось пиздите - таке, що не просцяти

За цiлий тиждень - я же вам сказав,

Що мститись я не можу, бо всi люди.

Другой хуйнi за вами замiчал я.

Навiщо вам було родного брата,

Слабкiшого за вас своїм здоров'ям,

Примушувать лизати вам мінєта?

От вiн i єбанувся, бiдолашний, i це не дивно!

Мати моя бiдна ненавидiла вас, як я жидiв,

мене ж, синка хорошого, любила. i часто пестила,

а я iз нею грався у котика i бiлочку...

Ви, батьку, пиздуйте в ваше море, та хутчiш,

бо я дрючком переєбу єбальник,

ще й дядька позову, i ми з ним разом таких

пiздюлєй вам понакладаєм,

що бідна Данiя здригнеться.

Привид:

- Сучий сину,

хуйовий недоносок - так на батька,

таку хуйню казать? Чом не втопив

я тебе у малахвуї, як ти родився?

Чом не засунув в сраку головою й не задушив?

О, курв'яча сiмейка! Зажди у мене!

(Привид топиться у морi).

Гамлєт:

- Папаша блядський, в доску заєбали!

Пiти би випить в барi шампаньйони,

бо в сурлi, мов коти понасцикали,

i несвiдомо хочеться лизати

шаршавим язиком гарячi зуби.

(Гамлєт уходить, моржi ревуть, птахи кричить, море шумить).

ДIЯ ДРУГА.

(Посеред сцени стоять кацапське крiсло, позбавлене художнього смаку. На сценi збоку стоять рояль "Стейнвейн", на ньому лежать шпроти. Над всiм цим герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя моло-ток, а в другий - балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. На крiслi сидить Маргарiта. мати Гамлєта, i вишива комiрець в касаваротцi. Маргарiта наспiвує "камарiкi". Непомiтно, м'якою ходою пiдараса входить Клавдiй. хтивий дядько принца).

Клавдiй:

- Сьогоднi я гуляв на датськiм взмор'ї

з твоїм синком красiвим.

Я канхвету хорошу, очень вкусну йому давав,

но он не взяв... мудiло.

Маргарiта:

- Какой чудак, єй-Богу!

Клавдiй (сам до себе):

- Я виєбу його!

(до Маргарiти):

- Канхвета "Тузiк" очень нєхуйова.

Маргарiта (лагiдно):

- Бешкетнику.

Клавдiй:

- Чим бздить у кабiнетi,

неначе хтось насрав нечистоплотно?

Вiдкрийте хвiртку, хами, щоб пробздiлось.

(Пiдскочивши, два хами в касаваротках i чоботях швиденько вiдкривають хвiртку, i в неї в ту ж мить влiтає Привид).

Привид:

- Ага, падлюки, всiм скидать штани

I стати раком, щас пiздєц вам буде!

Злiвайте воду, йобанi масони. чи як вас там?

(Клавдiй, Маргарiта i хами злякано виконують накази Привида. який дико регоче i лiтає по кабiнету).

Клавдiй:

- Мiй Привиду,

нiякої хуйнi не робим ми -

ко всiм жидомасонам

iспитиваєм злобу i ненависть,

i кожний день нацiональнi гiмни

на бал